УРІЧЛИВИЙ, А, Е.
Урічливий, а, е.
1) Дурной, способный сглазить (о глазахъ). Урічливі очі. Ном. № 8392.
2) Котораго можно сглазить. Шух. І. 196. Я не врічлива.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 351.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
УРІЧНИЙ, А, Е. →← УРІКАТИСЯ, КАЄТЬСЯ,